Всі менеджери однієї великої залізничної компанії знали, що уряд ніколи не дозволить їй діяти надміру самостійно. Але в один прекрасний день прийшов новий віце-президент, який ще не засвоїв цього «уроку». Він відправився до Вашингтона, в Комісію з торгівлі між штатами, і попросив дозволу на ряд досить радикальних змін.

«Велика частина з того, що ви пропонуєте, - сказали члени комісії, - нас зовсім не стосується. Інше вам спочатку треба протестувати, і, якщо все пройде добре, ми із задоволенням надамо вам дозвіл на ці заходи».

Відмовка «мені все одно нічого не вирішать» - це, як ми, звичайно, знали завжди, не що інше, як прикриття інертності. Але навіть коли ситуація дійсно ставить нам рамки - а ми всі живемо і працюємо в умовах досить жорстких обмежень, - завжди можна знайти достатньо важливу, актуальну і розв'язувану задачу.

Ефективний керівник постійно знаходиться в пошуку того, що можна зробити. Якщо він починає з відповіді на питання «Що я можу?

», то, безсумнівно, зможе зробити набагато більше, ніж дозволяють йому час і ресурси. Крім того, продуктивне і цілеспрямоване використання сильних сторін позитивно впливає на власні здібності і робочі звички.

Нескладно зрозуміти, завдяки чому ми досягаємо найкращих результатів. Досягнувши дорослого віку, будь-яка людина здатна сказати, коли йому краще працюється - вранці або ввечері.

Він зазвичай знає, як йому краще писати - роблячи швидкі запису за натхненням або ретельно опрацьовуючи кожну пропозицію. Він знає, як йому краще виступати перед аудиторією - читати промову з папірця або говорити без підготовки.

Він знає, як йому краще працюється - у складі команди або самостійно.